0
Hosted by uCoz
Офіційний сайт Кам'янської ЗОШ
  • Вчителям
  • Учням
  • Статут школи
  • Концепція розвитку
  • Закон про освіту
  • Режим роботи
  • Успішність
  • Модель управління
  • Виховна робота
  • Спортивні досягнення
  • Cамоврядування
  • Дитячі організації
  • Шкільне дозвілля
  • Фото
  • Відео
  • Гостьова
  • Навігація по сайту
  •  1
    Історія села Кам'янка
    Кам'янка - село, розташоване у передгір'ї Карпат, на правому березі Сірету при впадінні в нього річки Кам'янка, за 12 км від рай-центру, за 6 км від залізничної станції Вадул-Сірет. Населення 6.5 тис. чоловік.Археологи під- тверджують заснування Кам'янки в XIV ст, найдавніша писана згадка про село належить до початку XV ст. грамотою молдовського господаря Олександра Доброго від 15 червня 1431 року стверджується, що село Кам'янка є власністю Купчина. 2 лютого 1503 року один з нащадків Купчинів - Георгій - подарував Кам'янку Путнянському монастиреві. Відтоді, як власність монастиря, вона звільняється від державних повинностей і податків. Селяни мусили давати корцьове, горщину, а також відробляти панщину монастиреві.Становище жителів Кам'янки погіршало, коли господарська рада Молдови у 1632 році вирішила покласти ряд державних повинностей і на монастирських селян. Після загарбання Буковини Австрією "духовним регламентом" імпера- тора Йосифа Іі у і 786 році з монастирських та церковних володінь було утворено православно-релігійний фонд. Таким чином Кам'янка стала власністю релігійного фонду.Обов'язок його підлеглих були прирівняні до обов'язків поміщицьких кріпаків, земельні володіння релігійного фонду здавалися в оренду цілими маєтками. Внаслідок цього фактичним господарем Кам'янки був орендар.З кінця XVII ст. село швидко зростало. Протягом 1779-1780 рр. сюди переселилося з Семиграддя кілька родин волохів, які осіли компактно і утворили Горішній Кут. За даними 1842-1847 рр" основною сільськогосподарське"" культурою була кукурудза, яка займала майже половину всієї орної площі, чверть орної землі засівалося вівсом. Сіяли також жито, пшеницю картоплю. Щодо культури - село було дуже відсталим. Панувала суцільна неписьменність - селяни "розписувалися" хрестиком. Пізніше Михайло Телегуз, якому кам'янська громада, обравши своїм уповноваженим, заборо- нила ставити хрестик,дістав 25 букв, але розпису свого на вимогу властей не поставив. Ще з 1817 року велася розмова про відкриття школи. Але тільки в 1856 році збудували нову школу, де навчалися тільки 267 дітей, а всього їх було на той час 498.Протягом багатьох років кам'янчани боролися за створення нормальних умов для навчання дітей. Нарешті в 1910 році збудована двохповерхове приміщення школи. Хоч жили люди бідно, потяг до освіти був сильним. З Кам'янки родом український письменник Тван Ілліч Синюк. який правдиво змалював важке життя буковинських селян. Бідність і безземелля, як і раніше, гнали людей на заробітки в інші країни: до Канади, Бразилії, Аргентини.З першого ж дня Великої Вітчизняної війни Кам'янка потрапила в зону воєнних дій. До лав Червоної Армії у 1941 році пішло 720 чолові кам'янчан. На фронтах полягло понад 300 чоловік. В пам'ять про тих, хто віддав своє життя за честь і незалежність нашої Батьківщини, у центрі села встановлено обеліск.У березні 1946 року організували в селі першу в Глибоцькому районі сільськогосподарську артіль. 1946 року колгоспники приступили до будівництва електростанції, яке було завершено через два роки. На жовтневі свята 1948 року колгоспники отримали перші 25 кВт електроенергії. Цього ж року завершено колекти- візацію села.Спожитку у Кам'янці існувало три колгоспи (артілі). У 1951 році артілі об'єдналися в колгосп, який в 1957 році назвали "40 років Жовтня". На території Кам'янки стоїть також цегельний за- вод, на якому всі виробничі процеси механізовано. Змінилося і село Кам'янка. 1958 року сільрада затвердила план перебудови села, озеленення його й забудови новими громадськими будовами - культурними, побутовими, торговельними.В ньому чимала заслуга М.В.Кінащук, яку протягом багатьох років кам'янчани обирали головою сільської Ради.Кам'янка - одне з найчепурніших сіл Глибоцького району, все потопає в зелені. В селі наявні заклади торгівлі і побутового обслуговування. Кам'янська лікарня на 25 ліжок добре обладнана, є амбулаторія і зубний кабінет, аптека. В селі є середня школа, будинок культури. Сьогодні на кожному кутку - Горішній Кут, Долішній Кут, Фундоя, центр і Засирет - є магазини, бари. Люди будують нові будинки в сучасному стилі.Вулиці асфальтовані. Люди прагнуть дедалі прикрасити село своєю працею.